Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свавільний

Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВІЛЬНИЙ"
Доню́хатися Cм. донюхуватися.
Жва́во нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. Ум. жвавенько, жвавесенько.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл. Камен. у.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
За́мок, мку, м. Замокъ. К. Досв. 25. Стор. МПр. 61. А на що ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14. Лучче б ти в замку зоставсь з козаками. О. 1861. XI. Кух. 18.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.