Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл.
1) Подтаскивать, подтащить, подволочь.
2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Пожолобитися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться.
Помножатися, -жаюся, -єшся, сов. в. помножитися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Сіроманський, -а, -е. Относящійся къ сіроману, горемычный. Де бережки широкії, ой там переправи сіроманськії.
Сотворити Cм. сотворити.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры.