Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій. ЗОЮР. І. 203. Мет. 378.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Попрядки, -док, мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки. Г. Барв. 102.
Пробишака, -ки, м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам. Кв.
Розсохач, -ча, м. Олень. Вх. Пч. II. 6.