Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокоска

Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКОСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКОСКА"
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться. Прил. у.
Змайнути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, улетѣть.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях. МВ. І. 14.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити. Макс.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой. К. ЦН. 223.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКОСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.