Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рушниця

Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУШНИЦЯ"
Гро́но, -на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.
Ревидон, -на, м. Резизоръ. Та наїхали та ревидони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99. Cм. ревизон.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. І. 255.
Схиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. схилити, -лю, -лиш, гл. Склонять, склонить, наклонять, наклонить. А сам схилив головоньку, сльози проливає. Мет. 77.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Ном. № 1790. Від напасти полу вріж та втікай. Ном. № 1758. 2) Втекать, втечь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.