Витрут, -ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы).
Доторка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. доторкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. — чо́го, до чо́го. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкається. Кінь його несе повище комишу, так що до землі не доторкається. Я й не доторкнуся до тебе.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Або віддай їх кому... або де хоч подінь.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі.