Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. К. Іов. 44. Померші діти, недоноски, що мати звергла. Г. Барв. 350.
Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ном. № 9236. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Мілоч, -чі, ж. Мель. Черномор.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Підточити Cм. підточувати.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Харалужний, -а, -е. Стальной. Харалужний меч. К. ПС. 128.