Бескидувати, -дую, -єш, гл. Пасти скотъ на горахъ въ бескидах.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Невчасно нар. Несвоевременно.
Поперетісувати, -сую, -єш, гл. Перетесать (во множествѣ).
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Ум. тупіньки.
Хмелити, -лю, -лиш, гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити.
Хорошитися, -шуся, -шишся, гл. Прихорашиваться.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный.