Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рукодільниця

Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУКОДІЛЬНИЦЯ"
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман. Аф. 354.
Золоторогий, -а, -е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий... мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. І. 211.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Перемежовувати, -вую, -єш, сов. в. перемежувати, -жую, -єш, гл. Перемежевывать, перемежевать.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Правування, -ня, с. 1) Тяжба. 2) Управленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУКОДІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.