Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руйнувина

Руйнувина, -ни, ж. Разореніе, запустѣніе. Там смертня тінь, непоряд, руйнувина. К. Іов. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЙНУВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЙНУВИНА"
Бандуруватий, -а, -е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)... несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій. К. Дз. 175.
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Ди́ня, -ні, ж. Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: дрислівка, дубівка. Кв. II. 239, зімі́вка, кача́нка, ли́півка, тата́рка (Cм.). Ум. Ди́нька. Рудч. Ск. II. 9. І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, — посипле, положить на могилу. Сим. (Хата, 215).
Млен, -ну, м. = млін. Вас. 183.
Нао́длів нар. = навідлів.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Солоно нар. Солоно. Без соли солоно, без круп густо. Ном. № 10074.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЙНУВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.