До́брий, -а, -е. 1) Добрый, благой. Дуже се добре діло. Добре словом до його озивався. Лихий доброму попсує. Говорить добрее. 2) Добрый, отличающійся добротой (о человѣкѣ). Добрий дуже чоловік: кожному запоможе, пособить. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. 3) Хорошій. Він добрий був син і щирий козак. Темного лугу калина, доброго роду дитина. 4) Хорошій, доброкачественный. Кожне дерево, що не дає доброго овощу зрубують та й в огонь кидають. Добрі чоботи. Добра горілка. 5) Искусный. Злодіяка був добрий. Добрий з його коваль. 6) Вкусный. Та й сирівець добрий, — аж губи злипаються. І того, було, не їсть, і того не п'є. Все хотілося їй ласенького та добренького. Доброго борщу наварила, — в смак попоїв. 7) Благопріятный (о времени). Ой добрая ж годинонька, не цуралась родинонька. В недобру час-годину почав се. 8) Порядочныхъ размѣровъ, большой. Цей кухлик з добру діжку. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! Сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця. 9) Добри́-вечір! (привѣтствіе) Добрый вечерь! Ой прийшов він під віконце, добри-вечір, серце! 10) Добри́-день! (привѣт.) Добраго дня! Добраго утра! Добри-день же, тату, в хату. Дава́ти на добри́-день. Здороваться, желать добраго утра. Шапку зняти, на добри-день дати. По воду йде, добридень дає, з водою йде, жалю завдає. 11) Добри-до́світок! Добраго утра! Привѣтствіе, употребляемое только раннимъ утромъ, на разсвѣтѣ. 12) До́бре мило. Всякое туалетное мыло. Лебедин. у. 13) До́бре нами́сто. Кораловыя мониста. Усі груди так і обнизані добрим намистом з червінцями. 14) Добра́ніч, на добра́-ніч. Доброй ночи, спокойной ночи. Ой добра-ніч, широкеє поле, жито ядренеє. На добра-ніч, усі блохи на ніч! Спать до півночі витріщивши очі. (Шутка). 15) До́брий ро́зум. Здравый смыслъ. Да хоч хожу пізнесенько, — добрий розум маю: ой я ж тому ледачому віри не доймаю. Держи сама розум добрий в своїй головонці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Доброго здоров'ячка, пані! 17) З до́брого ди́ва. Ни съ того, ни съ сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть.
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку.
На́ї́док, -дку, м. 1) Яство. Перед дівчиною напитки, наїдки. 2) Насыщеніе. на́ї́дку, як з хро́ну. Этимъ нельзя наѣсться. По кавунах малий наїдок. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Обговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обговтатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освояться, привыкать, привыкнуть.
Письменство, -ва, с.
1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Сами з себе письменства повчились.
2) Письменность.
3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум.
Підгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.