Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. МВ. ІІ. 131. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось. МВ. ІІІ. 49.
Крамарька, -ки, ж. Торговка, лавочница. Та немає тіх крамарок, шо продають ріднесеньких маточок. Мил. 205. Ум. крамарочка. Ой крамарко, крамарочко, сказки ж мені всю правдочку. Чуб. V. 910.
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки. Ив. 49.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. тарапатка, тарапаточка.
Шматур'я, -р'я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур'я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали. Мил. 95.
Щикати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] щи́кнути, -ну, -неш, гл. = икати, икнути. Желех.