Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. № 10484. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. дру́гого дня. На другой день. Камен. у.
Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. І. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37.
Зузити Cм. зужувати.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха. Грин. III. 666.
Прокричати, -чу́, -чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.