Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки.
Драгоні́я, -ні́ї, ж. Наемная конница, служившея въ Польшѣ. Наряжайте драгонію, лаштуйте гармати.
Любе́ць, -бця́, м. 1) = люби́сток. Чи ти мене, моя мати, в любцю не купала, що ти мені, моя мати, долі не вгадала. 2) Милый. Ой як любця не любити, коли очки чорні!
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Складно нар.
1) Сложно.
2) Складно, стройно.
Тулубець, -бця, м.
1) Ум. отъ тулуб.
2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Аж там лежить жаб'ячий тулубець.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл.
1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів.
2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ніякою хоробою не будеш хорувати.