Закі́пчитися, -чуся, -тишся, гл. Окончить работать.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною.
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Він горілку дуже надолужа.
Намо́щувати, -щую, -єш, сов. в. намости́ти, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ.
