Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допа́рок, -рка, м. Принадлежащій парѣ, одинъ изъ пары. Ум. допа́рочок.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне? Вх. Зн. 20.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Недопиток, -тка, м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові. Г. Барв. 291.
Обертак, -ка, м. = обертас 2. Вх. Зн. 42.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Стрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів. Ном. № 4849.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.