Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзволити, -ся. Cм. відзволяти, -ся.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Грин. І. 7. Покірно вклонився... і відказав лагідно. Г. Барв. 333.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa. Вх. Пч. II. 15.