Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередування, -ня, с. Капризы, прихоти, привередничанье. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 174.
Доо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. доора́ти, -рю́, -реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо. Харьк. г.
Забага́ті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Ном. № 4859. Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти. Чуб. V. 1130.
Загуме́ння, -ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла. Гол. І. 285.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.
Передовий, -а, -е. Передовой.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Ном. № 8073. Господь його між праведники прийме. К. ЦН. 237.  
Рапавка, -ки, ж. = ропуха. Шух. І. 22, 210. Вх. Зн. 24.