Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица. Св. Л. 222.
Напу́тниця, -ці, ж. Наставница. Порадо милая моя, напутнице моя і мати. Мкр. Г. 25.
Перезивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезвати, -зву, -веш, гл. Перезывать, перезвать.
Побіганки, -нок, ж. мн. Побѣгушки, бѣготня. Побила мене лиха година та нещаслива з тими побіганками. Та то ж день у день, ніч у ніч. Мир. ХРВ. 324.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).  
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Уплодитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Як уплодиться лисим, то й пропаде з бісом. Ном. № 3218.
Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля.