Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід. Харьк. у.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство. Мир. ХРВ. 394.
Половіти, -вію, -єш, гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
Потребен, -бна, -не = потрібний. Ном. № 4750.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Укапувати, -пую, -єш, сов. в. укапати, -паю, -єш, гл. 1) Обкапывать, обкапать. І бороду вкапав сметаною. Ном. № 13212. 2) Впускать, впустить по каплѣ, накапать.