Вигідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вигода.
2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі.
3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою.
Гончари́ха и ганчари́ха, -хи, ж. Жена горшечника.
Горішок, -шка, м. 1) Ум. отъ горіх. 2) Раст. а) — бі́лий. Trifolium montanum L. б) — черво́ний. Trifolium pratense. 3) Родъ игры въ мячъ.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає.
Задьо́рний, -а, -е. = задирливий. Таке задьорне було, що до всякого так у вічі й лізе як тая оса.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. С. austriacus.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
