Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрізняти

Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. І. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗНЯТИ"
Бинь-бинь! меж. Призывъ для коровъ. Шейк.
Виникнути Cм. виникати.
Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Виступити Cм. виступати.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Промигнути, -ну́, -не́ш, гл. Промелькнуть. І промигнула вона в його по душі, як холодний вітер. МВ. (О. 1862, І. 77).
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Чуб. V. 683. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Фр. Пр. 91. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею. Гол. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРІЗНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.