Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрізнити

Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗНИТИ"
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Підсобка, -ки, ж. Подмога, помощь, поддержка. Сама ж я годую ту дитинку, сама заробляю, — нема мені підсобки ніякої ні від кого. Павлогр. у.
Позагороджувати, -джую, -єш, гл. Загородить (многое).
Покривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Скривиться. Не покривиться верша з болота. Ном. № 7999. 2) Искривиться.
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача. МВ. І. 47.
Роскошувати, -шую, -єш, гл. Роскошничать; наслаждаться. Мали всякого добра, що й не злічити, та не довго роскошували. МВ. І. 150. Тут тобі не бувати, тут тобі не роскошувати. Чуб. I. 115. Всіх більше роскошувала нею (оперою).... «молода княгиня». К. ХП. 26.  
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.
Скік II, ско́ку, м. 1) Скачокъ, прыжокъ. Да високі скоки в сороки. Р. Макс. То скоком, то боком. Ном. № 11849. На новий, рік прибавилось дня на заячий скік. Ном., стр. 12, № 513. 2) Танецъ. Ой гвалт, не до скоку! Грин. ІІІ. 159. Чаще во мн. ч. Всюди скоки та музики. ЗОЮР. І. 121. 3) мн. Ноги у зайца. Вх. Пч. ІІ. 6. 4) мн. Торчащіе изъ воды камни. Шух. І. 181. Пороги въ рѣкѣ. Шух. І. 81. Досвідчений керманич... зна.... всі скоки у воді, о які розбитися може дараба. Шух. І. 183.
Сухота, -ти, ж. 1) Сухота, грусть, тоска. За малим жити — сухота моя, за козаченьком — красота моя. Н. п. Своєю сухотою ввесь сад ізсушу. Мет. 255. 2) Человѣкъ, изъ за котораго кому либо бываетъ сухота. Cм. ниже уменьшительное. 3) мн. а) Чахотка. Св. Л. 321. Левиц. Пов. 326. Вмерла небога від сухот через його нелюдську вдачу. Г. Барв. 149. б) Дѣтская болѣзнь, выражающаяся крайней худобой ребенка. Мил. 32. ХС. VII. 415. Ум. сухі(о)тка, сухі(о)тонька. Дівчинонько, сухотонько ти моя. Чуб. V. 249 Судіть, судіть, вороженьки, коли довелося, — ми на вашу сухотоньку та й поберемося. Грин. III. 190.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРІЗНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.