Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Єли́на, -ни, ж. и пр. = ялина и пр.
Зворухну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Тронуться съ мѣста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: білити, мити, прибірати... Панночки сподіваємось!
Підгорлиця, -ці, ж.
1) = підгорля 2.
2) = пт. горлач.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть.
Приступати, -па́ю, -єш, сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. До невістки страшно й приступити.
Прицмокувати, -кую, -єш, сов. в. прицмо́кнути, -ну, -неш, гл. Причмокивать, причмокнуть. Ото смачна! — промовив Масюк, випивши чарку і прицмокуючи.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Супорок, -ку, м. = суперечка. Менше между собою супороку будеш мати.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.
