Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викушувати, -шую, -єш, сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.
Витхлий, -а, -е. Выдохшійся. Уман. І. 117.. Cм. видхлий.
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Ґо́хнути, -ну, -неш, гл. = Гавкнути. Звісно, краще, як собака є: ґохне, то почуєш ( Залюбовск.).
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Затруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. Ном. 2) Задрожать. Земля затрусилось. ЗОЮР. І. 166. Мов Каїн затрусивсь увесь. Котл. Ен. І. 30. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь. Рудч. Ск. II. 18.
Зрадити Cм. зраджати.
Мерві́ти, -вію, -єш, гл. Приходить въ негодность (о соломѣ).
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Пролизати Cм. пролизувати.