Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмовний

Розмовний, -а, -е. Разговорный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОВНИЙ"
Воєводський, -а, -е. Воеводскій. К. Краш. 11.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Левиц. Пов. 170. Бабські забубони. Ном. № 253.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. Чуб. V. 69. 2)на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Пром'яти, -мну, -мне́ш, гл. Промять.
Хурман, -на, м. Кучеръ. Чуб. II. 362. Давай буду твого коня поганяти, буду в тебе за хурмана. Грин. II. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.