Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розмиритися

Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМИРИТИСЯ"
Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Долівли́ць нар. = долілиць. Шух. І. 211.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі. Ном. № 5723.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Напри́ндити, -джу, -диш, гл. Надуть, выпучить. Наприндив боки з дивування.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМИРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.