Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Начастуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Напиться, наугощаться. Начастувались ми так, що й поснули. О. 1862. VII. 44.
Падатися, -даюся, -єшся, гл. = падати 5. Дуже любила надаться коло нас. Сим. 231.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.