Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розлобурюватися

Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛОБУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЛОБУРЮВАТИСЯ"
Білоголовий, -а, -е. Съ русой или сѣдой головой. Ум. білоголовенький.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Тетеручка, тетерю́чка, -ки, ж. Самка тетерева. Н. Вол. у.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЛОБУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.