Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькотіти, -чу, -чеш, гл. = бринькати.
Лозовець, -вця, м. = лозівка. Вх. Пч. II. 14.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
Перворідень, -дня, м. Первородный сынъ. Побив тоді Господь в Єгипті перворіднів. К. Псал. 181. Народиться у смерти перворідень. К. Іов. 39.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.  
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.