Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Так уминає, що аж за ушима лящить.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню.
2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме.
Реп'яшок, -шка, м. 1) Ум. отъ реп'ях. 2) Раст. Xanthiun strumarium L. 3) Родъ вышивки.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Ум. терпке́нький.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ.