Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Додава́ння, -ня, с. Прибавленіе.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Нерозважний, -а, -е. 1) Неутѣшный. Плакала нерозважними дрібними сльозами. Мир. ХРВ. 233. 2) Неразсудительный, легкомысленный. Нерозважний дячище на підмову дався. Гол. III. 475.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Псуватися, псую́ся, -єшся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. Ном. № 10198. А псується у вас картопля. Могил. у.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся, гл. Пользоваться.
Хробак, -ка, м. 1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2)білий = бедрак. Вх. Лем. 392. 3)жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. хробачо́к.