Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вальний, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. А Михасьо з Мариною там то вальна пара. Грин. ІІІ. 650. 2) Сильный, обильный, во множествѣ имѣющійся. Такий вальний сніг на дорозі, що й не пройдеш.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. О. 1861. XI. Св. 39; Рудч. Ск. І. 125. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто. Вх. Зн. 9.
Господа́рка, -ки, ж. 1) = Господиня. Моя жінка велика господарка. Левиц. І. 432. 2) = Господарство 1 и 2.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Мі́рити, -рю, -риш, гл. = міряти.  
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Порядкувати, -ку́ю, -єш, гл. Распоряжаться, хозяйничать. Хто ж тут у вас порядкує? — Нема ще нікого, теперечки збіраємось обрать собі свого ватажка. Стор. МПр. 126, 127.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.