Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся. АД. І. 79.
Павлик, -ка, м. 1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки. 2) Кружка глиняная. Лохв. у. 3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли. Вас. 162.
Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину. МВ. (О. 1862. III. 73).
Понивати, -ва́ю, -єш, сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Грин. III. 295. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. МВ. (О. 1862. І. 99). Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило. Чуб. V. 293. Болить, болить головонька і тіло понило. Мет. 41.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ. ( Залюбовск.).
Проява, -ви, ж. 1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась. Кв. І. 59. 2) об. Удивительный, странный человѣкъ. К. Бай. 12. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. Ном. № 3648. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Гліб. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка. Чуб. II. 109.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.