Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Козлоно́гий, -а, -е. Съ козлиными ногами. ...козлоногий п'яний дід. Шевч. 604.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться. Полт.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам. К. Дз. 110.
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Камен. у. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме. Камен. у.
Сироїдка, -ки, ж. 1) Людоѣдка. 2) = сировоїдка. Вх. Пч. II. 28.