Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза. Ив. 18.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Тириканяя, -ня, с. 1) Плохая игра на скрипкѣ. Шейк. 2) Игра на валькѣ. Шейк.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.