Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викінчити Cм. викінчувати.
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
За́говіни, -він ж., мн. . Заговѣнье, канунъ поста.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2. Шух. І. 138.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Перепис, -су, м. 1) Копія рукописи. 2) Перепись, ревизія. По оцих переписах, що тоді були, то у нашому селі 700 душ, а тепер не знаю.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія! Чуб. II. 281.