Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Нелюбов, -ви, ж. Нелюбовь, непріязнь. Ці річі здаються нам луною од тієї великої нелюбови, яку виказують нам німецькі писання.
Перемешкувати, -кую, -єш, сов. в. переме́шкати, -каю, -єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних.
Хрест, -та, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. на вышивкѣ.
5) Одно изъ созвѣздій. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
