Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздичавіти

Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАВІТИ"
Башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Відволікати, -каю, -єш, сов. в. відволокти, -чу, -чеш, гл. Оттаскивать, оттащить, оттягивать, оттянуть.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой. Маркев. 76.
Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись. К. Гр. Кв. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.