Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Ганчірря, -ря, с. соб. и ганчіряччя, -чя, с. соб. Тряпье. Черниг. З вікон замість шибок визирає ганчірря. Мир. Пов. II. 83.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. ЗЮЗО. І. 139. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Ли́чко I, -ка, с. Ум. отъ лице.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2)на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку. Драг. 111.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов. К. XII. 81.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.