Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях.
Обталапатися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Скрушити, -ся. Cм. скрушувати, -ся.
Течи, -чу, -чеш, гл. = текти.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
Шепотинниця, -ці, ж.
1) Наушница.
2) Мелкая базарная торговка.