Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
Погнівити, -влю, -виш, гл.
1) Погнѣваться. Не погніви: то Бог дав, те й з'їж.
2) Разгнѣвать. Та виломлю калинову квітку та застромлю за білу намітку, щоб сії квітки не подавити, щоб свого роду не погнівити.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Самопал, -лу, м.
1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами.
2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
Трапеза, -зи, ж.
1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша.
2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.).
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати.
1) Зашнурованный.
2) Увязанный веревками.
3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані.