Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгойдувати

Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЙДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОЙДУВАТИ"
Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.
Брундишка, -ки, ж. Раст. Bulbocodium ruthenicum. Анн. 72.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ. Вх. Лем. 407.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ. Черк. у.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи. Вх. Зн. 38.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.
Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОЙДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.