Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
Оплінь, -ня, м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Повересілє, -ля, с. = повересло. Вх. Зн. 50.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.