Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі. 2)місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Мил. 189. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе! Мил. 202.
Проплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Смішком нар. Шутя, смѣясь. Підходить до його усе смішком, смішком, а далі як ухватить.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія. Шейк.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.