Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зникнути Cм. зникати.
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Мучи́телька, -ки, ж. Мучительница. Желех.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Підкушувати, -шую, -єш, сов. в. підкуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя. Богодух. у.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. ІІІ. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.
Цвак, -ка, м. Валочка въ ткацкомъ челнокѣ, на которую надѣвается шпулька съ нитками. Мнж. 121.