Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Доправува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать.
Лох, -ху, м. Раст. Elaegnus hortensis.
Поремствувати, -вую, -єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані.
Постіль, -те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Птиця, -ці, ж. = птах. Не всі старі птиці високо літають. посл. ум. пти́чка, пти́чечка. Употребл. какъ ласкат. слово. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, моє серденько, моя птичечко.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.