Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Видний, -а, -е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По видному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. видненький, виднесенький.
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Тонісій, -я, -є. = тонісінький. Вх. Лем. 474.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.