Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ.
Перестогнати, -ну, -неш, гл. Окончить стонать.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Стравня, -ні, ж. Пропитаніе, кормъ. Радом.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий.
