Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
Позскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені. Харьк. у.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
Учора нар. Вчора. І вчора орав, і сьогодня орав. Н. п.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.