Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. І. 208.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Трутень, -тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.