Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.
Зв'яли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано. Камен. у.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Повариться, свариться. 2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі. Харьк.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Сп'ячка, -ки, ж. = сп'юха. Вх. Пч. II. 32.
Терези, -зів, м. Вѣсы. Поламались терези, сіль важучи на вози. Рудч. Чп. Ум. терезки, терезо́чки.