Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Порізатися, -жуся, -жешся, гл. Обрѣзаться.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Чорнобілий, -а, -е. Отчасти черный, отчасти бѣлый. Чорнобілі леле 2ки порались було коло свого гнізда. Морд. Пл. 129.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна. Чуб. II. 188.