Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Гнида, -ди, ж. Зародышъ вши, гнида. Ном. № 1861. Ум. гнидка.
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.
Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Наспіл нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Питоменний, -а, -е. = питимий. Вх. Зн. 48.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.