Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Баранина, -ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та и кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Наварила борщу з бараниною. Ум. баранинка. От вам стегно баранинки.
Біжак, -ка, м. Степная узенькая тропинка.
Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів.
Кремпіль, -ля, м.
1) Узявся за кремпіль добре.
2) кремплі и пр. = крамплі и пр.
Неокаяний, -а, -е. Окаянный.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Повилуплювати, -люю, -єш, гл.
1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).
2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.
3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.
Хвалістрант, -та, м. Хвастунъ. Оце хвалістрант: убрався в батькову свиту та й чваниться.