Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ріпницький

Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІПНИЦЬКИЙ"
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Вівсина, -ни, ж. Зерно овса (одно).
Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться. Ном. № 2225.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Повряжати, -жа́ю, -єш, гл. Нарядить (многихъ). Там стоять коні да посідлані і парубочки повряжані. Чуб. III. 115.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІПНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.