Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявиця, -ці, ж. = білявина. Гол. IV. 508. Та де ж моя білявиця, що і не видаю. Pauli. II. 187.
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. Ном. № 6893. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Ком. І. 22. Там керви по кісточки. Гол. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ. Черк. у.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду. Гол. II. 413.
Пнутися, пнуся, пнешся, гл. = п'ястися.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.