Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Зашелесті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Зашелестѣть, зашумѣть. Коли щось зашелестіло: рипнули двері, увійшла наша Одарка. Важко зітхнув, аж листя зашелестіло.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці.
Костокрилий, -а, -е. Перепончатокрылый. Через базарь кажан костокрилий перелетить.
Кріпко нар.
1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі.
2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Ум. неране́нько.
П'ялка, -ки, ж. Пищепріемный каналъ.