Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Витурити Cм. витуряти.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114. Ум. Икавочка. ЕЗ. V. 191.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Квічати, -чу, -чиш, гл. Визжать. Свиня квічить, а в пліт лізе. Ном. № 2740.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Присоглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу, -сиш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. І. 541.
Росклеветати, -вечу, -чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали. Грин. III. 187.
Сват, -та м., мн. свати и сватове. 1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом. Харьк. 2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. І. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.