Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рівчик

Рівчик, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = рівчак 3. Шух. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЧИК"
Відбарбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить.
Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Підгилити Cм. підгилювати.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянку изъ Подольск. или Кіев. г.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Потонко нар. Тонковато.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.