Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Закарлю́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Огинаться, согнуться крючкомъ.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Нутро, -ра́, с. Нутро, внутренность. Неначе залізом палили моє нутро.
Пакосний, -а, -е. = пакісний.
Парші, -шів, м. мн. = пархи. (Cм. парх 1). Тішиться, як жид паршами.
Чвертівка, -ки, ж. Посуда въ четверть ведра. Кінву-чвертівку в руки вхопи та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи.
