Відповідно нар. Соотвѣтственно.
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував.
Крути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. крутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крутить, окручивать, свивать. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Перевесла дівчата в полі крутили. Крути́ти мотузи́. Вить веревки. 2) Крутить, вертѣть. В віконце поглядає, чи крутить завірюха. Лисичка... крутнула хвостиком. Крути́ти но́сом. Быть недовольнымъ. 3) Интриговать. 4) Крути́ти веремі́я. Дѣлать быстрыя атаки. Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія.
Ма́зка 1, -ки, ж. Металлическая сѣтка для защиты отъ пчелъ.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті.
Поселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Поселились у його під піччю злидні.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить.
