Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати.
Відмежовувати, -вую, -єш, сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. .
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками.
Охайний, -а, -е. 1) Опрятный, чистоплотный. Таке було кукібне, таке було охайне.
2) Очищенный, выхоленный. Зілля моє да охайнеє! Дитя моє да коханеє! Я ж тебе да охаяла, Марусеньку да угаяла.
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.
1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила.
2) Зарабатывать, заработать. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає?
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу.
