Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Ном. № 6355. Буває, що і на полі рожа виростає. Ном. № 14303.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Гря́на, -ни, ж. Часть? Як придавив ложкою, так шкурка на каші аж на чотирі гряни й роспалась. Черк. у.
Королівський, -а, -е. Королевскій.
Косогір, го́ру, м. Косогоръ. Горілка так і потекла з комір по косогору. ЗОЮР. I. 255.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Мнж. 186. Cм. надолонка.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини. Федьк.
Порозволікатися, -каємося, -єтеся, гл. Разбрестись. Порозволікались люде. Черк. у.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Грин. ІІІ. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. ІІІ. 219.