Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихтик

Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТИК"
Байрачний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ байраку 1, буерачный, овражистый.
Гру́ддя́, -дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Кодій, -дія, м. Названіе вола съ толстыми ногами. КС. 1898. VII. 46.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Персистий, -а, -е. Съ развитой грудью. Кінь персистий. Уман. у.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл. 1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1. 2) Постить по понедѣльникамъ. Мкр. Н. 30. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку. Чуб. V. 21.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Чуб. II. 38. Узяв діжу-самопіч. Чуб. II. 38.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Шух. І. 191. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти). Шух. І. 36.
Шлейка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шлея. 2) Подтяжка. Гол. Од. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.