Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихва

Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. ри́ховка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХВА"
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. ІІІ. 233. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. І. 75., Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.
Гра́тися, гра́юся, -єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Зани́шпорити, -рю, -риш, гл. Зашарить. Коло дверей щось занишпорило. Мир. Пов. І. 140.
Повипинатися, -наємося, -єтеся, гл. Выпятиться (о многихъ).
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Упускання, -ня, с. 1) Впусканіе. 2) Роняніе. 3) Опусканіе. 4) При инкрустированіи: вставка въ дерево металла, кости и пр. Шух. І. 306, 309.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.