Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко.
Куток, -тка, ж.
1) Уголъ внутренній. Душі грішників пищать, як курчата, та ховаються по всіх кутках. Я оступилась та й сіла в кутку.
2) Часть, сторона (села). Ой вечеряй, моя мати, коли наварила, а я піду на той куток, де дівчина мила. Одна вулиця на однім кутку співала одну пісню, а десь дамко друга й третя. Ум. куточок.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ.
Пасовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поясу.
2) — чоботи. Цѣльные сапоги съ неотрѣзнымъ передомъ.
Позасклеплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и засклепити 1 — 4, но во множествѣ.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
